Історіографія давньоруської культури Волині - - Каталог статей - Рівненський обласний краєзнавчий музей
Субота, 03.12.2016, 02:20
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Меню сайту
Наше опитування
Коли останній раз Ви відвідували музей?
Всього відповідей: 1361
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті »

Історіографія давньоруської культури Волині

Семенович О.Л. – науковий співробітник РОКМ

 

Історіографія давньоруської культури Волині

Давня Русь – одна з могутніх держав Європи Х-ХІІІ ст. Вона відігравала велику роль в історії східних слов’ян та інших народів, сприяла їх суспільно-політичному, економічному та культурному розвитку, впливала на міжнародне життя Європи, підтримувала і розвивала торгівельні, політичні й культурні зв’язки з багатьма країнами Заходу і Сходу.

Про могутню східнословянську державу писали в різних частинах світу. Відомості арабських авторів, свідчення скандинавських саг, французькі епічні твори змальовують Русь як велику країну, що посідала важливе місце в системі європейських політичних, економічних і культурних зв’язків. Аль-Масуді, наприклад, повіломляв, що руси "утворюють великий народ”, у знаменитій пісня про Роланда засвідчується участь руських дружин у війні Карла Великого, візантійський автор Микита Хоніат зізнається, що "християнський руський” народ врятував його країну від навали половців [8;675].

Київській Русі присвячена велика наукова література. В працях істориків С. Бабишина, І.Винокура, С. Трубчанінова, Б. Грекова, М. Грушевського, В. Довженка, Б. Колчина, Т. Макарової, Н. Полонської-Василенко, Б. Рибакова та ін. розгорнуто широку панораму розвитку держави, її історію, культуру, звязки з іншими країнами.

У ХІХ – початку ХХ ст. помітно зріс інтерес до окремих земель – князівств Русі. Вийшло в світ багато монографій, в яких підсумовані окремі дослідження, зібрані джерела історії Галицької, Волинської, Київської, Чернігівської, Переяславської, Полоцької та інших.

Зосередимо свою увагу на загальних працях, в яких окреслено основні етапи історичного та культурного розвитку Волинської землі. Над цією темою працювали такі дослідники як: В. Александрович, С. Бабишин, С. Безносов, Л. Войтович, П. Грицак, П. Іванов, М. Котляр, І. Крип’якевич, М. Кучинко, І. Левкович, С. Панишко, В. Пашуто, О. Цинкаловський, І. Шараневич, Я. Ісаєвич, І. Шараневич.

Їх праці мають велике значення для вивчення історії та культури нашого краю давньоруського періоду. Зокрема, цінним джерелом є  монографія М. Кучинко "Волинська земля Х – середини ХІV ст.” [12], яку автор здебільшого присвятив вивченню археології. Ним розкрито роль і місце Галицько-Волинської держави у складі Давньої Русі, висвітлено її суспільно-економічний та культурний розвиток.

Подібною є праця Л. Войтовича "Волинська земля князівських  часів (Х-ХІ ст.) [4], в якій окреслені основні моменти розвитку Волині Х-ХІ ст., формування її території та етнічного складу населення. Значна увага в даному дослідженні надається саме культурним процесам давньоруської Волині.

Про формування наших земель ми черпаємо відомості з роботи М. Котляра [10], де окреслено межі краю, звязки волинян з іншими народами, впливи обох сторін на розвиток соціальних,  економічних, політичних та культурних процесів.

 В книгах П. Грицака "Галицько-Волинська держава” [6], В. Пашуто"Очерки по истории Галицко-Волынской Руси” [22], І. Крипякевича "Галицько-Волинське князівство [11], Я. Ісаєвича "Галицько-Волинська держава [7] змальовано розвиток даного князівства від початку його заснування до кінця, описано розвиток історії та культури краю за часів князювання волинських князів, висвітлено їх внесок у загально-історичний та культурний розвиток Галицько-Волинської держави.

Для дослідження давньоруської культури Волині важливе значення мають археологічні розкопки, які проводилися на території краю, починаючи з 70-х років ХХ ст.

Так, зокрема, на початку 70-х рр. ХХ ст. в с. Дорогобужі Гощанського району почала працювати археологічна експедиція Рівненського краєзнавчого музею. Дослідження проведені під керівництвом Ю.М. Нікольченка (1972, 1973, 1975, 1980 рр.) та Б.А. Прищепи (1982-1985, 1987-1995рр.). В різний час в розкопках брали участь працівники музею та краєзнавці М.М. Гордієнко, Т.О. Пономарьова, Є.Л. Лупенко, А.М. Українець, В.О. Кузьменко, В.І. Юрін, Т.В. Бикова.

Узагальненням археологічних досліджень в Дорогобужі стала монографія Б. Прищепи та Ю. Нікольченка "Літописний Дорогобуж в період Київської Русі” [28], в якій показано складний процес історичного, соціально-економічного та культурного розвитку населення Західної Волині Х-ХІІІ ст. На підставі писемних джерел та матеріалів багатьох археологічних досліджень автори розглядають історію, господарство, побут і культуру визначного міста Київської Русі – Дорогобужа Волинського.

Ще одним давньоруським містом в нашому краї є Муравиця (нині селище Млинів Рівненської області), археологічні пам’ятки якої є вагомим джерелом для вивчення історії та культури Волині Х-ХІІІ ст. Про роботу археологічних експедицій на території Муравиці дізнаємося з роботи Т. Пономарьової, Ю. Нікольченка, Н. Кожушко "Исследование летописной Муравицы” [26], а також М. Петегирича "Муравица [23].

Дослідження Муравиці були розпочаті І.К. Свєшніковим у 1965 р., продовжені експедицією Рівненського краєзнавчого музею під керівництвом Ю.М. Нікольченка та Б.А. Прищепи і тривали ло 1985 р. У складі експедиції у різні роки працювали співробітники музею Т.О. Пономарьова, Н.І. Кожушко, Є.Л. Лупенко, а також місцеві краєзнавці та історики, серед них О.І. Строков, М.І. Воробей.

Результати розкопок вміщені в роботах Б. Прищепи та Ю. Нікольченка "Муравицьке городище” [27], І. Свєшнікова, В. Петегирича "Археологічні дослідження в Муравиці” [31].

Про давньоруську Пересопницю та археологічні розкопки, що проводилися там знаходимо відомості в праці Т. Пономарьової, В. Виткалова, Я. Мельника "Пересопниця: історико-краєзнавчий нарис [25]. З неї стало відомо, що історія археологічного вивчення Пересопниці нараховує вже понад 150 років. До нього доклали чимало зусиль, волі і розуму Я. Волошинський (1856), К. Мельник та В. Антонович (1897-1898), Ф. Штейнгель (1899-1900), О. Цинкаловський (1932-1938), П. Раппопорт (1961), В. Ауліх (1966), В. Терський (1932-1938), С. Терський. В останні роки літописну Пересопницю досліджує експедиція Рівненського краєзнавчого музею на чолі з Б.А. Прищепою. Про Пересопницю черпаємо відомості з робіт В. Ауліха "До питання про місцезнаходження літописної Пересопниці” [2] та В. Терського-Шеломенцева "Пересопница” [33].

Узагальненням роботи археологічних експедицій в Рівненській області став довідник І. Свєшнікова та Ю. Нікольченка "Довідник з археології України. Ровенська область” [32], де вміщено перелік всіх відомих археологічних пам’яток нашої області, визначено їх місцезнаходження, подано датування та культурну приналежність. Велика кількість археологічних пам’яток відноситься до давньоруського періоду.

Важливим етапом в історії давньоруської держави було прийняття християнства. Цей факт завжди цікавив вчених, істориків. Цьому питанню присвятили свою увагу чимало дослідників. Серед них: М.Брайчевський, А.Моця, Б.Рибаков, Н.Розенталь та ін.

Якщо попередні праці досліджують загальні питання, то книга "900-річчя православ’я на Волині (992-1892) [35], вміщує матеріали про шляхи проникнення нової релігії в наш край, запровадження єпархій, про перших волинських святих тощо.

Із прийняттям християнства в Київській Русі починає поширюватися писемність, яку до нас принесли святі рівноапостольні просвітники Кирило та Мефодій.

Поширенню писемності та започаткуванню літописання присвятили свої праці такі вчені як: М. Грицай, В. Микитьсь, Ф. Шолом, Я. Запаско та ін

Основу давньоруського літописання на території нашого краю становить "Галицько-Волинський літопис, що пройшов п’ять редакцій, але в цілому є продуктом однієї літописної школи.

Дослідженню цього літопису присвятило свою увагу чимало вчених. Зокрема, нами були використані праці: А. Генсьорського "Галицько-Волинський літопис [5], Л. Черепніна "Летописец Даниила Галицкого [34]. В цих працях автори детально досліджують зміст літопису, його мову, стиль, поетичну образність тощо. Так, Л. Черепнін зазначає, що до нього належали історія володимирських єпископів, розповіді про Куремсину рать, війну з Болеславом і прихід на Русь орд Ногая і Телебури, повість про Володимира Васильковича тощо.

В період Київської Русі розвивається образотворче мистецтво, зокрема, монументальне. Набуває розвитку ікон описання та книжкова мініатюра, а також розписування храмів.

Для дослідження цього питання цінною є праця В. Александровича "Мистецтво Галицько-Волинської держави” [1], де на основі аналізу збережених мистецьких пам’яток, писемних та інших джерел автор розповідає про розвиток мистецтва у середньовічних князівствах Волині і Галичини і в об’єднаній Галицько-Волинській державі. Деякі матеріали вміщено в авторефераті дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Р. Михайлової "Художня культура південно-західної Русі Х – першої половини ХІV ст.” [19].

Справжнім скарбом в галузі мистецтва давньоруського періоду на Волині є ікона "Богородиця Одигітрія ХІІІ ст. з с. Дорогобуж. Ця унікальна пам’ятка іконопису цікавила і досі цікавить багатьох дослідників. Про неї вже написано чимало праць.

 Цінним джерелом слугує дослідження З. Откович "До питання атрибуції, датування та реконструкції ікони "Богородиця Одигітрія” ХІІІ ст. з села Дорогобуж” [20].

Своєрідним відгалуженням мистецтва є архітектура. Саме в період Київської Русі розпочинається активне будівництво храмів, в тому числі і на території Волині. Центром Волинського князівства стає місто Володимир, де в основному і зосереджується активне будівництво храмів. Руїни та деякі з них залишилися до нашого часу, і викликають неабиякий інтерес науковців і дослідників. На сучасному етапі чимало наукових праць присвячено архітектурі м. Володимира. Це роботи М. Каргера "Вновь открытые памятники зодчества ХІІ-ХІІІ вв. во Владимире-Волынском” [9], М. Малевської "Раскопки архитектурних памятников в Любомле и Владимире-Волынском” [18], "Архитектурно-археологические исследования во Владимире-Волынском” [16], А. Пєскової  "Раскопки памятников архитектуры ХІІ вв. в г. Владимире-Волынском” [24], П. Раппопорта "Раскопки древнерусской церкви "Старая кафедра” во Владимире-Волынском” [30] та "Мстиславов храм во Владимире-Волынском” [29]. Цьому ж питанню присвятив ряд праць М. Кучинко [13, 14, 15].

Для дослідження архітектури краю в ХІ-ХІІІ ст. велике значення мають праці М. Малевської, А. Пєскової "Древнерусская Успенская церковь в Дорогобуже Волынском” [17], С. Панишка ослідження оборонних споруд на давньоруських городищах Волині [21], С. Безносова "Архитектура Западной Украины” [3].

На нашу думку, історія культури давньоруської Волині достатньо висвітлена в літературних джерелах, але деякі питання ще не достатньо вивчені, зокрема: політична культура, регіональні та етнічні особливості краю, деякі моменти мистецького життя, життя та діяльність окремих діячів культури тощо. І ще обов’язково будуть з’являтися наукові дослідження в цій галузі, які доповнять історіографію давньоруської культури Волині.

 

Джерельні приписи:

 

1. Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Львів, 1999. – 132 с.

2. Ауліх В.В. До питання про місцезнаходження літописної Пересопниці

// Середні віки на Україні. - К.: Наукова думка, 1971. - С. 168-176.

3. Безносов С. Архитектура Западной Украини. – М., 1946. – 95 с.

4. Войтович Л.В. Волинська земля - князівських часів (Х-ХІ ст.) // Проблеми історичної географії України. - К.: Наукова думка, 1991. – С. 10-23.

5. Генсьорський А.І. Галицько-Волинський літопис / Процес складання; редакції і редактори. - К.: Вид-во АН УРСР, 1958. - 101 с.

6. Грицак П. Галицько-Волинська держава. – Нью Йорк, 1958. – 176 с.

7. Ісаєвич Я.Д. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999. – 40 с.

8. Історія української культури. – Т. 1. – К.: Наукова думка, 2001. – 1136 с.

9. Каргер М.К. Вновь открытые памятники зодчества ХІІ-ХШ вв. во Владимире-Волынском // Ученые записки ЛГУ. - Л., 1958. - Вып. 29. - № 252. -С. 3-33.

10. Котляр М.Ф. Формування Волинської землі // Волинь. - 1995. - № 2. - С. 36-54.

11. Крип'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. - К.: Наукова думка, 1984. - 174 с.

12. Кучинко М.М Волинська земля Х – середини ХIV ст.: археологія та історія. Навч. посіб. – Луцьк: Вежа, 2002. – 314 с.

13. Кучинко М.М. О работах во Владимире Волынском // АО 1976. - М., 1977. -С. 322-323.

14. Кучинко М.М. Раскопки древнего Владимира-Волынского // АО 1975 г. - М., 1976. - С. 349-350.

15. Кучинко М.М. Стародавній Володимир-Волинський. - Луцьк, 1987. - 20 с.

16. Малевская М.В. Архитектурно-археологические исследования во Владимире-Волынском // АО 1976. - М., 1977. - С. 327-328.

17. Малевская М.В., Пескова А.А. Древнерусская Успенская церковь в Дорогобуже  Волынском  // Проблемы  изучения древнерусского зодчества. - С. - Пб, 1996. - С. 57-60.

18. Малевская М.В., Шолохова Е.В. Раскопки архитектурных памятников в Любомле и Владимире-Волынском // АО 1975. - М., 1976. - С. 354-355.

19. Михайлова Р. Художня культура південно-західної Русі Х – першої половини ХIV ст. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. – К., 1994. – 22 с.

20. Откович З. До питання атрибуції, датування та реконструкції ікони "Богородиця Одигітрія ХІІІ ст. з села Дорогобуж // Родовід. - №8. – 1994. – С. 52-58.

21. Панишко С.Д' Дослідження оборонних споруд на давньоруських городищах Волині // Археологічні дослідження, проведені на території України протягом 80-их років державними органами охорони пам'яток та музеями республіки. - К., 1992. - С 111-119.

22. Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. - М.: Изд-во АН СССР, 1950. - 330 с.

Категорія: | Додав: Mishyn_papa (26.10.2010)
Переглядів: 9214 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 1
1  
Knlowedge wants to be free, just like these articles!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Rivne museum of regional studies © 2016