Фотографії полків зі збірки Рівненського обласного краєзнавчого музею. - - Каталог статей - Рівненський обласний краєзнавчий музей
Неділя, 04.12.2016, 10:10
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Меню сайту
Наше опитування
Коли останній раз Ви відвідували музей?
Всього відповідей: 1361
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті »

Фотографії полків зі збірки Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Фотографії полків зі збірки Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Наумов Д.В., старший науковий співробітник РОКМ



 

Всі, хто хоч раз відвідував Рівненський обласний краєзнавчий музей, не залишалися байдужими до фотографії, яка прикрашає собою зал «Старе Рівне». Дійсно, світлина, зроблена на початку ХХ століття, вражає якістю зображення та своїми розмірами. Невідомий фотограф залишив на папері образи військовослужбовців полку в повному складі. І сьогодні ми з великою цікавістю вдивляємось у обличчя  людей, які жили століття тому.

Слід зазначити, що ця світлина не єдина в своєму роді – у фондах музею знаходиться ще одна подібна фотографія, на якій у всій красі позує Лейб-Гвардії С.-Петербурзький Короля Фридріха Вільгельма ІІІ полк.

Ще існує дуже відома фотографія Лейб-Гвардії Кексгольмського полку. Не так давно знімок Кексгольмського полку обійшов майже весь російськомовний Інтернет, куди він потрапив зі сторінок книги Світлани Пожарської «Фотомастер». До книги він потрапив з архіву Спілки фотохудожників Росії. А Спілці його подарувала в 1993 році Лія Борисівна Блюмкіна, вдова відомого колекціонера, засновника Музею історії фотографії Бялого Євсея Самойловича. Музею історії фотографії фото було подаровано у 1986 році Калінінським (зараз Тверським) обласним фотоклубом. Поява ж світлини у клубі – це зовсім детективна історія: один з членів фотоклубу, працівник міліції, затримавши квартирних злодіїв, отримав фотографію від вдячної володарки пограбованого помешкання.

Заради справедливості треба зауважити, що збереженість фотографій Рівненського обласного краєзнавчого музею набагато краща ніж у фотографії Спілки фотохудожників Росії. Нажаль, вони не так відомі. За фотографією Лейб-Гвардії Кексгольмського полку був знятий фільм. У режисера-документаліста Бориса Лізнєва виникла ідея наповнити фотографію почуттями та характерами. Фільм «Полк, струнко!» став першим, де за основу була взята одна єдина фотографія. Тривалість фільму 22 хвилини. У фільмі використані фрагменти листів та щоденникових  записів офіцерів та солдат того часу.

Якщо роздивлятись фотографії Лейб-Гвардії Кексгольмського полку та полку Лейб-Гвардії С.-Петербурзького Короля Фридріха Вільгельма ІІІ, то уважний глядач помітить, що вони майже близнюки! Дерев’яні риштовання, на яких стоять задні ряди солдат та стіна за ними одні й ті ж самі, змінилися тільки люди. На фотографії Лейб-Гвардії С.-Петербурзького Короля Фридріха Вільгельма ІІІ полку на стіні частково помітна вивіска, яка написана російською та польською мовами. Це не дивує, бо обидва полки квартирували у Варшаві.

На другому поверсі Рівненського обласного краєзнавчого музею, в залі «Старе Рівне» знаходиться фотографія полку. На етикетці зазначено, що це фото рівненського гарнізону. Але це не так. В Рівному на початку ХХ століття були розквартировані два полки: 125 Курський піхотний полк, 127 Путивльський піхотний полк, 32 артилерійська бригада (6 легких та 2 мортирних батареї) та 21-й саперний батальйон. [1]

Після сканування фотографії та її збільшення стало можливим роздивитись погони. На фото на погонах всіх солдатів і офіцерів вензель з короною. Вензель на погонах відповідає 6 піхотному Либавському Принца Фридріха-Леопольда Прусського полку. В більшості полків на погонах можна побачити так званий «шифр» - номер полку. Такі шифри: «125» та «127» були на погонах Курського та Путивльського полків, які складали рівненський гарнізон.  Але якщо на погонах присутній вензель та корона це свідчить про те, що хтось з високих осіб шефствує над даним  полком. Шефство було відзнакою для полку. В Російський Армії найменування на честь шефа не були назавжди присвоєними даному полку. Звичайно, але не завжди, після смерті височайшого шефа полк втрачав це найменування. Ім’я височайшого шефа того чи іншого полку могли змінюватись.

Слід зазначити, що після початку  Першої Світової війни 9-й уланський Бузький Його Королівської Високості ерцгерцога Австрійського Франца-Фердинанда полк та 12-й уланський Бєлгородський Імператора Австрійського короля Угорського Франца-Йосифа I полк втратили свої почесні найменування у зв’язку с тим, що шеф 9 уланського полку ерцгерцог Франц-Фердинанд був вбитий (його вбивство й стало приводом для війни), а австро-угорський імператор Франц-Йосиф тепер був монархом держави супротивника. [2]

Сформований 6 піхотний Либавський Принца Фридріха-Леопольда Прусського полк був 16 серпня 1806 року з 3-х рот Кексгольмського и 3-х рот Петровського мушкетерського полків і називався він тоді Либавський мушкетерський полк.

У 1808-1809 роках полк брав участь у російсько-шведській війні, а 8 червня 1808 року в битві при Або. У 1812 році під час Вітчизняної війни полк знаходився в 1-й Західній армії, 6-му піхотному корпусі генерала від інфантерії Д. С. Дохтурова, в 7-й піхотній дивізії. Командував полком полковник А. І. Айгустов.  В 1813 році 1-й и 3-й батальйони були призначені до складу корпусу, який тримав в облозі фортецю Глогау (Глогув). Потім либавці бились у складі сілезької армії, брали участь в осаді фортеці Кассель.
17 січня 1814 року в битві при Брієн-ле-Шато либавці героїчно атакували ворога та, не зважаючи на сильний вогонь, багнетами вибили його з поселення і замку.

Хоча в експозиції музею фотографія датована 1904 роком, зроблена вона була в період з 1907 по 1911 роки. Солдати та офіцери на світлині одягнуті у форму, яка була впроваджена під час військової реформи 1907 року. А в 1911 році був введений, відсутній на фотографії, нагрудний полковий знак - блакитний Мальтійський хрест с золотим обідком. На середину його накладений золотий карбований вензель Імператора Олександра I, засновника полку, під Імператорською короною. Знизу золотом зображений рік заснування: «1803». [3]

Друкований додаток, який є в світлинах Лейб-Гвардії Кексгольмського та Лейб-Гвардії С.-Петербурзького полків, розповідає про історію полку і свідчить про те, що такі фотографії були не поодинокими. Це був налагоджений процес фотографування і друкування світлин військових підрозділів.

Одна з версій виготовлення подібних фотографій була – використання камери-обскури. Це камера, в якої замість об’єктива використовується маленька дірочка. Але, якщо уважно подивиться на фото, то стають помітними дефекти притаманні об’єктивам зі скляними лінзами, які відсутні при використанні камери-обскури. Це обмежена глибина чітко зображеного простору, та дисторсія по кутах зображення. Все свідчить про те, що при зйомці фотограф використовував скляний негатив, з якого потім контактним методом друкував світлини. В Інтернеті вказують, що використовувалась велетенська американська камера, створена Джорджем Раймондом Лоуренсом (George Raymond Lawrence) на замовлення залізничної компанії Chicago&Alton Railway, Але вона не має нічого спільного зі зйомкою фотографій цих полків.

Світлини Рівненського обласного краєзнавчого музею потребують ще детальнішого вивчення.

 

 

Література:

1.      http://odkrywca.pl/pokaz_watek.php?id=652315

2.      http://army.armor.kiev.ua/forma-2/rus-kavaler-07-14-2.shtml

3.      http://www.gold-eagle.ru/acopies_02.html

 

Категорія: | Додав: Mishyn_papa (26.10.2010)
Переглядів: 1901 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Rivne museum of regional studies © 2016